Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, при якому дитина навчається керувати артикуляційним апаратом, сприймати мовлення оточуючих, контролювати свою вимову. Наслідуючи дорослих, дитина оволодіває мовою поступово і до 5-6 років за умови нормального розвитку засвоює правильну вимову всіх звуків.

Проте є діти, у яких мовленнєвий розвиток відбувається з певним запізненням, або з відхиленням від норми. У таких дітей формується, а згодом закріплюється неправильна, переважно спотворена вимова звуків. Найчастіше недоліки звуковимови стосуються свистячих та шиплячих звуків, а також звуків [р], [р'], [л], [л'], [к], [к'].

Спотворення звуків кваліфікується як фонетичний дефект, при якому порушується звуковимова. Звуки вимовляються ненормативно, спотворено для фонетичної системи даної мови. Найчастіше неправильний звук за своїм акустичним ефектом близький до правильного.

Сутність фонетичних порушень полягає в тому, що дитина під впливом різноманітних причин (наприклад, анатомічного відхилення в будові або рухливості артикуляційного апарату - зубів, щелеп, язика, піднебіння - або наслідування неправильної вимови) складається та закріплюється спотворена артикуляція окремих звуків або групи звуків.

Типовими прикладами фонетичних порушень є:

• 1) недоліки вимови звуків [р], [р'] - ротацизм:
• - гортанна вимова;
• - бокова вимова;
• - проторна вимова;
• - губна вимова.
• 2) недоліки вимови звуків [л], [л'] - ламбдацизм;
• 3) недоліки вимови свистячих звуків [с], [с'], [з], [з'], [ц], [ц'] та шиплячих звуків [ш], [ж], [ч], [щ] - стигматизм:
• - міжзубний;
• - боковий;
• - призубний;
• - шиплячий;
• 4) недоліки вимови звуків [к], [к'] - каппацизм;
• 5) недоліки вимови звуків [г], [г'] - гаммацизм;
• 6) недоліки вимови звуків [х], [х'] - хитизм.

В тих випадках, коли відмічається заміна звука на більш спрощений, акустично близький звук, то до назви дефекту додається префікс пара: пара ротацизм, парасигматизм.